Українські реєстри переходять на блокчейн

У квітні 2017 року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на своїй сторінці у фейсбук повідомив: “Державне агентство з питань електронного урядування України та американська компанія Bitfury – світовий лідер розвитку Blockchain – підписали меморандум про співпрацю. Ним передбачено залучення передового досвіду американської компанії до створення ефективної екосистеми для розвитку блокчейн в Україні”.

6 вересня 2017 року заступник міністра юстиції України Сергій Пастухов підчас прес-конференції зазначив: “У нас є амбіції до кінця цього року запровадити блокчейн в реєстр нерухомого майна і таким чином зробити інформацію, яка в ньому знаходиться, більш захищеною, більш публічною і таким чином захистити право власності всіх українських громадян”.


Внаслідок реформи 2015 року повноваження щодо здійснення реєстраційних дій були передані великій кількості приватних нотаріусів. У зв’язку з цим, цілком природньо існували побоювання щодо можливої злочинної співпраці окремих нотаріусів із рейдерами. І дійсно – такі випадки траплялися, але все ж найбільш системного характеру зловживання зосередилися у самому Мін’юсті. Іронічно, але у комісії, яка була сформована з метою протидії таким випадкам. У мережі достатньо публікацій та розслідувань щодо того, в що саме перетворився цей орган, наділений повноваженнями, що суперечать Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Але навколо цього осередку порушення прав існує ще більш кричуща форма протиправної діяльності. Все частіше трапляються випадки, коли рейдери за допомогою електронних ключів підпису окремих нотаріусів (інколи просто без відома їх власників) протиправно замінюють в реєстрах прав власності інформацію про власника окремих об’єктів нерухомого майна. В декілька «кліків», без правових для цього підстав, змінюється власник майна.

¯\_(ツ)_/¯

І хоча Мінюст спростовує інформацію, викладену у заяві очільника НАБУ, про масові рейдерські атаки за допомогою реєстрів прав власності – системність таких випадків свідчить про те, що це не поодинокі злочини, а реально-існуючий рейдерських інструмент.

Запровадження електронних реєстрів було неминучим кроком у майбутнє, – з паперу на цифру. Але не треба забувати, що допоки ми не будемо цьому ефективно протидіяти, – наше короткострокове майбутнє передбачає безумовну корупційну складову. Тому вважаю, що особливої уваги заслуговує ідея впровадження блокчейн-технології у систему захисту державних реєстрів, яка потенційно може обмежити свавілля навколо дотримання прав на приватну власність в Україні.

 Wiki: Блокчейн, тобто ланцюжок блоків транзакцій (англ. Blockchain, Block chain від block — блок, chain — ланцюг) — розподілена база даних, яка підтримує постійно зростаючий перелік записів, званих блоками, захищена від підробки та переробки. Кожен блок містить часову мітку та посилання на попередній блок хеш дерева.

Хоча футуристичну ідею запровадження технології блокчейн у державні реєстри все ще можна називати новаторською, першопрохідцями ми вже не будемо. Цим питанням вже активно займаються уряди таких держав як США, ОАЕ, Швеція, Грузія, Естонія та ін.  Позитивний досвід інших країн у питаннях, пов’язаних із великими ризиками, – це те, що, можливо, убезпечить нас від «зустрічей із граблями». Більше того, у нас є і власний досвід – українська система електронних торгів арештованим майном СЕТАМ стала першим в світі подібним аукціоном на блокчейн.

Проте, мабуть, найбільш ефективно та системно блокчейн у світі використовують Естонці. Питаннями захисту інформації від несанкціонованого втручання займається Державний центр реєстрів та інформаційних систем (Centre of Registers and Information Systems). Наразі цей Центр обробляє та адмініструє більше сімдесяти державних систем і реєстрів, які є житєво-необхідними для уряду та громадян Естонії. Наприклад, ними було застосовано блокчейн технологію аналогів нашої zakon.rada.gov, реєстру прав власності на землю, реєстру заповітів, судового реєстру та реєстру юридичних осіб. На офіційному сайті електронного врядування в Естонії директор цього Центру розповідає про сам принцип роботи блокчейн з держреєстрами. Ідея полягає в тому, що вони беруть всю базу даних конкретного державного реєстру і публікують її у формі блокчейн (дані якого розподілені по величезній мережі державних комп’ютерів). Таким чином, фактично створюється дублікат (віддзеркалюваний образ) реєстру але у іншому вимірі, який зберігається у зашифрованому стані. Кожен раз коли будь-хто здійснює якісь дії у реєстрі, в нього фізично не має можливості здійснити їх одночасно і у блокчейн-вимірі. Відтак, будь-які зловживання, що пов’язані із маніпуляціями даними реєстру приречені на порівняння із дублюючим реєстром, і виявленням, таким чином, відмінностей. Більше того, всі дії, що вчиняються у реєстрах стають прозорими та записуються у ланцюжок історії, який неможливо виявити та змінити. Таким чином, навіть адміністратори реєстрів будуть позбавлені можливості приховати чи змінити інформацію щодо будь-яких дій у реєстрах.

Технологія, таким чином, використовується у якості одного з рівнів системи безпеки. Так, на прикладі National Gazette (поєднання нашого Урядового кур’єру та zakon.rada.gov), співробітники Центру інтегрували у криптографічний ланцюг хешовані дані опублікованого в xml-форматі законодавства із його копіями, що містять електронний підпис, а також забезпечили систему регулярного співставлення цих даних із тим, що опубліковано на сайті самого National Gazette. У випадку несанкціонованої зміни інформації вони отримають негайне сповіщення та зможуть вжити відповідних заходів. Таким чином, технологія блокчейн стає не тільки способом підвищення довіри до реєстрів, але й простим механізмом для системного підтвердження правдивості даних, що в них містяться.

В той же час, коли застосування блокчейну у державних реєстрах різних країн активно розгортається – для урядів, що свідомо йдуть на такий крок, виникають певні виклики – зазначає у своїй доповіді міжнародна консалтингова фірма McKinsey & Company. По-перше, урядам необхідно бути впевненим у тому, що система шифрування, яка станом на сьогодні є надійною, буде такою і завтра – у разі «зламу» ціна буде дуже високою. По-друге, відповідні заходи системи безпеки мають належним чином відображатись і у законодавстві, – таким чином, наприклад, щоб дані, що містяться у ланцюжку історії вважалися допустимими доказами у суді.

Окрім цього, необхідно розуміти, що сама технологія не забезпечує достовірність внесених в неї даних, а лише гарантує їх безпеку. Таким чином, “ефективна екосистема для розвитку блокчейн в Україні”, яку наш уряд зобов’язується створити, полягає не тільки у створенні та підтримці сучасних data-центрів, а й у дотриманні законності самими посадовими особами, які будуть обслуговувати ці реєстри.

Аналізуючи досвід країн щодо застосування блокчейн технолонії можно прийти до висновку, що настав час для експериментів. Але експерементів для урядів, які усвідомлюють важливість збереження довірених відомостей про людей, організації, активи та діяльність своїх громадян. Такі країни як США, ОАЕ та Швеція вже розробляють програми застосування блокчейн у якості ключового компоненту архітектури окремих органів державної влади. Технологія блокчейн є неймовірно перспективним напрямком, але, в той же час, вона вимагає більш чуйного сервісу та підвищеного рівня відповідальності. Проте, у нашому випадку, коли існують вищезгадані комісії Мін’юсту, масові випадки рейдерства шляхом маніпулювання даними реєстрів, скоріше сама технологія блокчейн обмежить поле для зловживання та протиправності з боку органів державної влади. Звісно, це лише у разі, якщо її дійсно буде впроваджено.


Автор: Кирило Пасенюк, адвокат, Партнер юридичної групи Фірма