bravo!pravo
Правогляд нового Кодексу з Банкрутства
21 жовтня 2019 року вводиться в дію Кодекс України з процедур Банкрутства. Відповідно до рейтингу Doing Business – 2018, який дозволяє об'єктивно оцінити нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність, і забезпечення їх дотримання в 190 країнах, станом на травень 2018 року - Україна посідає 145 місце в питанні розв'язання проблем неплатоспроможності. Новий Кодекс надасть можливість суттєво підвищити ефективність процедур банкрутства та дозволить Україні піднятися в рейтингу Doing Business за цим показником та відповідно в загальному рейтингу. Загалом, Кодекс повинен удосконалити деякі процедурні питання відновлення боржником платоспроможності або визнання його банкрутом. Більше того, новий Кодекс містить в собі новели, зокрема імплементацію Інституту банкрутства фізичних осіб, що є революційним в нинішніх економічних умовах.
Імплементація Інституту банкрутства фізичних осіб
Загалом, ця новела першочергово покликана захистити інтереси боржника. Оскільки боржник має можливість вибратись із «боргової ями» з мінімальними втратами, як для себе так і для кредиторів. Таким чином зменшуються фінансові та часові ресурси, як для боржника так і для сукупної кількості кредиторів.
У випадку неплатоспроможності юридичної особи, що спричинена економічними чинниками, неплатоспроможність фізичної особи викликана, як економічними та політичними чинниками, так і гуманітарною емпатією – як спробою держави надати захист фізичній особі та уникнути фінансових негараздів.
Як не дивно, але процедура визнання боржника-фізичної особи банкрутом, як суто господарський процес набуває нового значення, оскільки даний процес відтепер потребує ретельного застосування суддями господарської юрисдикції та арбітражними керуючими необхідних навичок для з'ясування рівня порядності та добросовісності боржника, а також тонкощів психології. Кодекс містить нетипові норми про порядність, мораль та добросовісність боржника-фізичної особи.
Однак, одних обставин, що призвели до неможливості виконання взятих на себе зобов'язань недостатньо для визнання фізичної особи неплатоспроможною, особа повинна довести, що нею було зроблено все можливе для забезпечення задоволення вимог кредиторів, навіть відчуживши все існуюче у неї майно. Відтепер судді повинні бути готові не тільки до певного тиску зі сторони кредиторів, а й до необхідності роз'яснення боржнику змісту процедури банкрутства її сутності та ідеології відповідно до нового Кодексу.
Інститут банкрутства фізичних осіб першочергово покликаний захистити права та інтереси боржника, а також відновити здоровий баланс між інтересами кредиторів та боржника. Однак, для боржника процедура має певні негативні наслідки, зокрема це зниження фінансової репутації, оскільки протягом наступних декількох років боржник буде вважатися таким, що не має бездоганної ділової репутації. Додатково на боржника буде покладатись обов'язок письмового повідомлення іншої сторони про наявність «сумнівної» ділової репутації, під час укладання деяких правочинів, зокрема при укладенні договорів: позики, кредитних договорів чи договорів поруки.
Додатково дана процедура допоможе уникнути фізичним особам фінансової трагедії, зменшуватиме рівень загрози, як психологічному так і фізичному здоров'ю боржника. В подальшому Інститут банкрутства фізичних осіб забезпечить поліпшення рівня фінансової дисципліни серед боржників, а також стимулюватиме кредиторів більш ретельно аналізувати фінансові можливості потенційного боржника, оскільки останні схильні переоцінювати свої реальні фінансові можливості.
Кодекс України з процедур банкрутства зазнав значних процесуальних змін у порівнянні з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що покликані збалансувати права та обов'язки кредиторів та боржника. Надалі ці зміни нададуть можливість значно скоротити досить тривалі строки самої процедури, а також уникнути можливому порушенню прав кредиторів при розшуку майна боржника та включення його до ліквідаційної маси. Відповідно слід проаналізувати деякі основні процесуальні новели, що мають позитивно вплинути на процедуру банкрутства в цілому.
Аналіз процесуальних новел
1
Кодекс України з процедур банкрутства вводить в дію нові норми щодо солідарної відповідальності керівника боржника – юридичної особи, а також субсидіарну відповідальність для третіх осіб у випадку, коли останні довели боржника до неплатоспроможності.
Зокрема в Кодексі містяться обов'язкові норми, про обов'язок керівника повідомити учасників товариства (акціонерів) та або/уповноважений орган про наявність ознак банкрутства, у випадку наявності таких.
Встановлена відповідальність керівника боржника за порушення вимог звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, у разі якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності). В такому випадку керівник боржника може понести солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Дане питання підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення порушення вимог законодавства про це зазначається в ухвалі про відкриття провадження, що в подальшому є підставою для звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника.
Ліквідатор наділяється повноваженнями заявити вимоги до третіх осіб, що несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника – юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Суми, що були стягнені обов'язково включаються до ліквідаційної маси за рахунок яких задовольняються вимоги кредиторів у порядку черговості.
2
Накладення арешту на майно боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється виключно господарським судом у межах справи про банкрутство.Накладення арешту на майно боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється виключно господарським судом у межах справи про банкрутство.
Відтепер господарський суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство забезпечує належне розпорядження майном боржника або вправі встановити обмеження на таке розпорядження з метою збереження майнових активів боржника для формування ліквідаційної маси останнього у повному обсязі.
3
Розширення підстав для відсторонення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора).
Відтак, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий реструктуризацією, керуючий санацією, ліквідатор) може бути відсторонений не тільки за особистою заявою, але і господарським судом за клопотанням одного з учасників справи, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; у випадку зловживання правами арбітражного керуючого; за подання до суду неправдивих відомостей; у випадку відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; у разі припинення діяльності арбітражного керуючого; за наявності конфлікту інтересів.
Комітет кредиторів наділений правом в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.
4
Можливість скасування арештів, що накладені господарським судом під час процедури розпорядження майном боржника.
У разі якщо накладені арешти чи обмеження на майно боржника перешкоджають господарській діяльності боржника або відновленню його платоспроможності, розпорядник майна отримав право заявляти заяви про скасування таких обмежень та арештів. Відтепер господарський суд в провадженні якого перебуває справа вправі скасовувати накладені арешти чи обмеження, однак законодавцем не було визначено чи скасовуються арешти, що накладені в рамках цивільного, кримінального чи адміністративного судочинства.
5
Кредитори отримали право на часткову відмову від забезпечених вимог та переведення їх до конкурсних.
Після повної або часткової відмови забезпечених кредиторів від визнання їх вимог, кредитори отримали право задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок продажу майна, що є предметом забезпечення, а також можливість брати участь у діяльності комітету кредиторів боржника у разі часткової відмови від забезпечених вимог.

Таким чином, це значно впливає на пропорцію впливу конкурсних і забезпечених кредиторів на процедуру загалом, в особливості на користь останніх.
6
Можливість закриття провадження у справі про банкрутство, за відсутності встановлення ознак неплатоспроможності.
Відтепер господарський суд вправі закрити провадження у справі про банкрутство, якщо відсутні підстави для встановлення ознак неплатоспроможності боржника. Закриття провадження можливе на будь-якій стадії провадження, а правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що господарським судом не виявлені ознаки неплатоспроможності боржника. Відтепер господарський суд вправі закрити провадження у справі про банкрутство, якщо відсутні підстави для встановлення ознак неплатоспроможності боржника. Закриття провадження можливе на будь-якій стадії провадження, а правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що господарським судом не виявлені ознаки неплатоспроможності боржника.
7
Прощення штрафних санкцій у разі повного погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.
Законодавець надав можливість господарському суду закрити провадження у справі, у разі якщо боржником було погашено всі вимоги конкурсних кредиторів. Закриваючи провадження у справі про банкрутство, вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
8
Розширено перелік підстав для визнання недійсними правочинів боржника, що були вчинені ним протягом останніх трьох років.
Кодекс розширили переліком підстав для визнання недійсними правочинів, що були вчинені банкрутом після відкриття процедури банкрутства або протягом останніх трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
Зокрема, такими підставами можуть стати: укладення боржником правочинів із заінтересованою особою, укладення договорів дарування, безоплатне відчуження майна чи відмова від власних майнових вимог.
Загалом, дані зміни повинні позитивно вплинути на права кредиторів, оскільки, як конкурсні так і забезпечені кредитори отримали право звертатись з відповідною заявою про визнання правочинів боржника недійсними протягом строку, який було розширено і відтепер становить три роки.
Насамперед Кодекс України з процедур банкрутства повинен збалансувати
відносини між кредиторами і боржником, скоротити тривалість розгляду справ про визнання боржника банкрутом та встановити справедливі умови для задоволення вимог кредиторів. Розширення процесуальних прав кредиторів неодмінно позитивно впливає на забезпечення прав та інтересів останніх. Впровадження Інституту банкрутства фізичної особи – це революційний крок не тільки для національної економіки, але й для боржників. Першочергово процедура банкрутства фізичної особи, повинна вирішити боргові питання тисячі українських сімей та запровадити європейську практику відновлення платоспроможності фізичної особи.
b!p
23/10/19
Автор: Валентин Мігашко
- юрист у Фірма (fb profile)