Особистості
Видатні особистості, які боролися за право.
© b!p
Григо́рій Са́вич Сковорода́ (1722 - 1794) — український просвітитель-гуманіст, один із перших українських лібералів, геніальний філософ, поет та педагог.

Його вчення звеличує свободу людини, "отця вольності Богдана-героя", воно спрямоване проти кріпосницького права, паразитизму дворянства, сповнене любові до рідної землі і трудового народу.

Його обурює те, що управлінська еліта зраджує інтереси вітчизни й народу, перетворилась на лакуз і холуїв російського трону, бездарно вклоняється чужому, забуваючи про своє.

Він неодноразово наголошував на "дикості" самодержавної влади, на посиленні ненависті до неї з боку простого народу, закликав "визначати смак не по шкаралупі, а по ядру", вимагав від чиновників "не панувати над тілами, а керувати душами". Мислитель мріяв про "республіку духу вчених Європи" і вірив у перемогу добра над злом, у торжество правди і справедливості. Для поета "краще голий і правдивий, ніж багатий та беззаконний".
© b!p
В'ячесла́в Макси́мович Чорнові́л (1937 - 1999) - Герой України, український політик, кандидат у Президенти, публіцист, правозахисник, дисидент, шістдесятник, політичний в'язень СРСР (17 років ув'язнення). Символ та герой епохи, провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років.

Наприкінці червня 1988 стає ініціатором та ідейним натхненником створення Української Гельсінської спілки — першої в Україні опозиційної до радянської влади політичної партії.

Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 р.

«Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».
© b!p
Богда́н (Федір) Олекса́ндрович Кістяко́вський (1868-1920) - український правознавець, громадський діяч, український філософ права і соціолог неокантіанської орієнтації, один з організаторів Академії наук України.

Народився в Києві, навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, був виключений з університету за участь у нелегальній політичній діяльності. Потім проходив навчання в Харківському, Юрієвському (Дерптському), Берлінському та Стразбурзькому університетах під керівництвом Г.Зіммеля, В.Віндельбанда, Г. Кнаппа. В Стразбурзькому університеті Б.О.Кістяківський захистив на німецькій мові докторську дисертацію на тему «Суспільство та індивід».

На його думку, головний і найсуттєвіший зміст права складають ідеї справедливості та свободи; право не можна розглядати лише як політичний і адміністративний інструмент, воно є також основною умовою внутрішньої свободи людини.

За думкою Кістяковського, влада держави з влади силової повинна стати владою закону – в цьому сенсі важливе значення отримує судова влада, особливо громадський суд. Ці ідеї Богдан Кістяківський висловлює у майже завершеній концепції правової держави.

Виступав проти диктатури пролетаріату як небезпечної утопії, реалізація якої не приведе до справедливого суспільства. Концентрованим виразом його суспільно-політичних переконань, своєрідним маніфестом відстоюваного ним ліберального напряму стала стаття "На захист права" для збірки "Віхи" (1909)
© b!p
Станісла́в Севери́нович Дністря́нський (1870 - 1935) — український вчений-правник і політичний діяч, автор проекту Конституції ЗУНР, академік Всеукраїнської Академії Наук (ВУАН, 1927).

Станіслав Северинович своєю працею створив якісно нову сторінку в історії української юридичної науки. Він жив і працював у важкий для України час, у час, коли українські землі були розділені між Австро-Угорщиною та Росією, а український народ не визнавався на державному рівні і взагалі стояло питання про його знищення та асиміляцію.

У цей час він боровся за створення незалежної української держави. Особливої уваги заслуговують його конституційні проекти "Устрій Галицької держави" та "Конституція Західно-Української Народної Республіки", що була визнана найяскравішим взірцем українських конституційно-правових доктрин.

У конституційних проектах С. Дністрянського передбачається повна свобода віри і науки, свободи преси, свобода зборів, право "творити товариства", право "зміняти довільо місце свого пробутку", заборона порушувати свободу думки, таємницю кореспондеції, гарантується "рівність горожан супроти права" та відсутність "привілеїв місця, походження, родини, стану особи".
© b!p
Вікто́р-Марі Гюго (1802-1885) — геніальний французький письменник, поет та громадський діяч. Віктор Гюго для французів є пророком республіки, лицарем Франції. Попри те, що Гюго народився в буржуазній родині, він розумів тяжби французького народу, виступав проти імперіалізму, чим, великою мірою, і здобув прихильність французького народу. Гюго відродив французьку мову, ввівши в неї просторіччя, яскраві метафори та порівняння. Він проголошував ідею "миру в усьому світі", був головою першого міжнародного з'їзду друзів миру в Парижі.
© b!p
Авраа́м Лі́нкольн — 16-й президент США, визволитель американських рабів і адвокат, який прийняв участь майже у 5000 судових справах. Авраам Лінкольн очолював США в період Громадянської війни. Його вважають національним героєм США. Авраам Лінкольн став центральною історичною фігурою у свідомості американського народу, людиною, що запобігла розпаду Сполучених Штатів і який зробив значний внесок у становлення американської нації і скасування рабства як основної перешкоди для подальшого нормального розвитку країни.
© b!p
Алекса́ндр Дюма́-ба́тько (фр. Alexandre Dumas, père) (1802 — 1870) — геніальний французький письменник, журналіст і переконаний демократ, засновник ліберально-опозиційного журналу «Сильф», а також популярних політичних журналів «Щомісячник», «Свобода» та ін.
© b!p
Ада́м Сміт (англ. Adam Smith) — шотландський економіст і філософ-етик; засновник сучасної економічної теорії. Головна праця — «Дослідження про природу і причини багатства народів» (англ. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations), видана 1776 року. Сміт стверджував, що розвиток виробництва, а відтак — і суспільного добробуту, насамперед забезпечують економічна конкуренція та вільне переміщення товарів, які можуть існувати лише в умовах звільнення економіки від державної регламентації і втручання влади у повсякденну господарську діяльність підприємців.
© b!p
Джон Ме́йнард Кейнс (1883 -1946) - геніальний англійський економіст, науковець, один із засновників макроекономіки та батько "кейнсіанства". Він той, хто пояснив людству, чому виникають економічні кризи та як з них вилазити) Кейнс був одночасно філософом, економістом і дослідником звичаїв. Він не переставав шукати відповіді на запитання про кінцеві цілі економічної діяльності. Для Кейнса єдиним виправданням економічної активності людини є прагнення до морального вдосконалення світу. Кейнс прогнозував, що з часом зростання продуктивності праці тривалість робочого дня буде скорочуватися, що створить умови, в яких життя людей стане «розумним, приємним і гідним». Коли Кейнс перебував на посаді голови Казначейства він керував економікою так, щоб вона могла поставляти фінансові та матеріальні ресурси для війни. Із власного досвіду він зрозумів, що держава може лише тоді втручатися у ринкову економіку, якщо вона має освічених, компетентних, добросовісних та некорумпованих службовців. І таке втручання має бути максимально короткостроковим, обмеженим вирішенням конкретної ситуації. Наприклад, вирішенням економічнї кризи.
© b!p
Марк Твен (1835 - 1910) - геніальний американський письменник, журналіст, ліберал і громадський діяч. Його творчість охоплює безліч жанрів - гумор, сатиру, філософську фантастику, публіцистику і інші, і у всіх цих напрямах він незмінно займав і продовжує займати позиції гуманіста і демократа.