Черчілль про демократію як «найгіршу з форм правління»

Ця цитата прекрасно всім відома, чого не сказати про її контекст. Всупереч поширеній думці Черчілль виголосив її не як всемогутній глава британської демократії, яка перемогла у Другій світовій війні, а як лідер, який тільки-но програв.

Ці слова прозвучали 11 листопада 1947 року в Палаті громад, коли Черчілль був «всього лише» лідером опозиції після несподіваної, але нищівної поразки від лейбориста Клемента Еттлі на виборах в липні 1945 року. У той момент він критикував уряд, який стрімко втрачав свою популярність та прагнув обмежити повноваження парламенту і зокрема право вето Палати лордів:

«Як благородний джентльмен розуміє демократію? Дозвольте мені, пане головуючий, пояснити йому це чи, хоча б окреслити найосновніші моменти цього явища. Демократія – це не те, коли отримують мандат на основі одних лише обіцянок, а потім роблять з ним все, що заманеться. Ми вважаємо, що між керівництвом і народом повинні бути міцні відносини. «Уряд з народу, створений народом і для народу» – ось суверенне визначення демократії. (…) Чи я повинен пояснювати міністру, що демократія не означає: «Ми отримали більшість, причому неважливо як, і терміном на п’ять років. Що нам з цим робити?» Це не демократія, а партійна балаканина, яка не стосується основної маси жителів нашої країни.

[…]
Правити повинен не парламент, а народ через парламент.
[…]

Багато форм правління випробовувалися і ще будуть випробувані в цьому світі гріхів і страждань. Ніхто не стверджує, що демократія досконала або є панацеєю від несправедливості. Насправді, можна сказати, що вона найгірша з форм правління, якщо не брати до уваги всіх інших, що були випробувані з плином часу. Однак існує думка, і вона широко поширена в нашій країні, що народ повинен бути суверенним, причому спадкоємним чином, і що громадська думка, що виражається всіма конституційними засобами, має формувати, направляти і контролювати дії міністрів, які є служителями, а не господарями.

[…]
У групи людей, що контролює апарат, і парламентської більшості, без сумніву, є повноваження, щоб пропонувати все, що їм заманеться без оглядки на ставлення до цього народу або згадки цього в передвиборчій програмі.
[…]

Чи потрібно дозволити іншій стороні приймати закони, які впливають на суть нашої країни, в останні роки цього парламенту без звернення до права голосу народу? Ні, пане, демократія говорить: «Ні, тисячу разів ні. Ви не маєте право проводити на останньому етапі мандата закони, які не здаються прийнятними і бажаними народній більшості».

Зрозуміло, що промова Черчилля, в якій він намагається одночасно відстояти права Палати лордів і британського народу (для нього він вимагає дострокових виборів), не позбавлена ​​опортунізму. У будь-якому випадку, все це нагадує нам, що контекст «великих виразів» в історії часто набагато складніший, ніж це можна було б подумати, дивлячись на їх красиву і звучну форму. Що стосується переможного жесту V, відзначимо, що у нього може бути і інше, образливе значення в залежності від положення долоні.


Джерело: www.slate.fr/story/117949/churchill-democratie-valls
Переклад: bravo!pravo