Чи вийде Біткойн із законодавчого підпілля

Останніми місяцями в ЗМІ дуже часто з’являлась інформація про те, як українські правоохоронні органи активно здійснюють боротьбу з криптовалютою Біткойн у вигляді обшуків приміщень, вилучення серверів, арештів банківських рахунків майнерів Біткойн.

Між бізнесовим середовищем та представниками компетентних органів державної влади не вщухають суперечки стосовно того, чи варто в Україні легалізувати використання Бінкойн чи все ж тотально заборонити, як це є у В’єтнамі, Болівії, Киргизстані, Еквадорі.

Зараз десятки, а то може й сотні мільйонів людей у всьому світі використовують криптовалюту Біткойн як засіб платежу, об’єкт для інвестицій. Популярність використання Біткойн в світі тільки зростає.

Україна, як і переважна більшість держав, на сьогоднішній момент не має спеціального законодавства, яке б регулювало використання криптовалют та визначало б механізм оподаткування операцій з ними, в тому числі операцій з Біткойн.

Втім, не зважаючи на конституційний принцип «дозволено все, що не заборонено законом» органи влади в Україні здійснюють спроби визначити незаконність криптовалюти Біткойн. Так, Національний банк України у своєму Листі від 08.12.2014 р. № 29-208/72889 зазначив, що випуск віртуальної валюти Bitcoin не має будь-якого забезпечення та юридично зобов’язаних за нею осіб, не контролюється державними органами влади жодної з країн. Отже, Bitcoin є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. Також у даному листі Нацбанк зробив висновок про те, що уповноважені банки не мають правових підстав для зарахування іноземної валюти, отриманої від продажу Bitcoin за кордоном.

Далі за НБУ пішли Українські суди. Зокрема, у рішенні Дарницького районного суду Києва у справі №753/599/16-ц від 24.03.2016 суд, з посиланням на вже згаданий лист НБУ як на обґрунтування своєї позиції, не визнав Біткойн ні як гроші, ні як товар, зазначивши: «Оскільки такий предмет договору не можна ідентифікувати, визначити його ознаки матеріального світу, він не може бути об’єктом судового захисту». З огляду те, що Податковий кодекс України визначає товар як матеріальні і нематеріальні активи, позиція Дарницького районного суду є як мінімум сумнівною.

Вітчизняні правоохоронні органи в особі СБУ, Національної поліції, Податкової міліції в рамках кримінальних проваджень, в кожному епізоді відкритих за абсолютно різними статтями Кримінального кодексу, час від часу здійснюють обшуки, а фактично облави на біткойн-ферми та вилучають сервери, які використовуються для алгоритмічних обчислень транзакцій системи Біткойн. Офіційна позиція правоохоронців зазвичай пояснюється в ЗМІ як боротьба з фінансуванням тероризму, ухиленням від сплати податків, тощо. Втім бізнес та приватні майнери називають такі дії правоохоронців «рейдерством», адже в процесі обшуків вилучається обладнання, за яке правоохоронці в подальшому використовують як «предмет викупу».

Варто зазначити, що в різних країнах законність біткойнів суперечлива. До прикладу від початку 2016 року в Японії Біткойн та інші криптовалюти отримали правове врегулювання та визнаються засобом оплати на рівні з національною валютою. Хоча в Китаї торгівля біткойнами підпадає під регуляторні обмеження, які заборонять розрахунки біткойнами між господарюючими суб’єктами, проте дозволять їх використання між фізичними особами.

У США, різні штати застосовують неоднакові підходи до Біткойн. Так, Магістрат штату Нью-Йорк визнав, що біткойни – це не гроші, в той самий час протилежну позицію прийняв суддя Манхеттена, який визнав, що Біткойн є прийнятним способом оплати. Служба внутрішніх доходів США визначає біткойн як власність, а не валюту для цілей оподаткування. Міністерство фінансів США, навпаки, класифікує біткойн як децентралізовану віртуальну валюту.

Європейський Союз на центральному рівні не прийняв жодних нормативних документів чи офіційних рішень щодо законності чи незаконності використання Біткойн. Втім 22 жовтня 2015 року Європейський суд (European Court of Justice) ухвалив рішення, яким визнав що операції обміну біткойнів на фіатні валюти звільняються від оподаткування ПДВ. Таким чином, де-факто, Європейський Союз прирівняв Біткойн до фінансових інструментів, що є першим кроком до повної легалізації використання Біткойн в ЄС.

У Фінляндії Центральна комісія з податків звільнила операції з купівлі-продажу біткойнів від податку на додану вартість, класифікуючи Біткойн як фінансову послугу. Таким чином у Фінляндії Біткойн розглядається як послуга, а не як валюта. Федеральна служба публічних фінансів Бельгії також звільнила Біткойн від податку на додану вартість. Німеччина не забороняє використання Біткойн, проте підходи до оподаткування операцій з біткойнами різняться залежно від того, де використовують біткойни – на біржах чи в розрахунках за товари/послуги.

З огляду на існуючі підходи урядів до використання Біткойн та дедалі більшим поширенням Біткойн та криптовалют в світі, Україні, на рівні регуляторних органів варто, як мінімум, не видавати необґрунтованих роз’яснень щодо використання криптовалют, а правоохоронцям припинити практику незаконного вилучення обладнання в підприємців, котрі працюють з системою Біткойн. Майнінг-ферми є частиною ІТ ринку, який в Україні є третім за розміром сектором економіки по отриманню валютної виручки. Тобто майнінг-ферми здійснюють обчислення транзакцій в системі Біткойн, а використання серверів є нічим іншим як експортом послуг, тобто поновлюваним активом, який підтримує економіку країни. В розрахунках Біткойн між фізичними особами, на основі вже існуючих норм Податкового кодексу, варто лише розробити роз’яснення на рівні Державної фіскальної служби про те, як оподатковувати операції з біткойнами.

Сподіваємося Україна піде в ногу з часом в питанні регулювання використання криптовалют, а сам багатомільярдний ринок криптовалют буде працювати на економіку держави, а не перебувати в сірій зоні.


Автор: Олександр Чумак, Партнер юридичної групи Фірма

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.